«Нас» більше немає. Як пережити розставання

Розставання з будь-якою людиною, з ким були справді близькі стосунки – це завжди, якщо не дуже боляче, то – як мінімум – сумно. Якщо розставання, розрив, розлучення, прощання (від'їзд на тривалий час) проходить без особливого смутку, жалю - це означає, що близькості у стосунках ніколи не було.

---

Вони втрачають у цей момент щось, до чого звикли, що було дорого, що створювало важливі сенси. І навіть якщо з'явилися нові - власне, завдяки яким і відбувається переформатування відносин (що включає розрив існуючої форми) - це не означає, що люди не будуть переживати втрату сенсів старих, втрату того, що було.

Чому так складно пережити розрив стосунків

Коли ми розлучаємося з кимось, з ким провели якийсь час, наше життя досить різко повинне змінитися, причому якийсь час зберегти стан невизначеності. Підвішений такий стан. Якщо у звичайному житті все змінюється, але дуже поступово, «краплинним шляхом», то коли ми розлучаємося з близькими, ці зміни набагато помітніші, виразніші і сильніше відчуваються.

Навіть якщо ця людина «справжнє пекло, і я його так довго терпіла, а тепер ось нарешті» - все одно життя вже буде інше, і певні різні переживання будуть мати місце.

Іноді люди розлучаються і вдають, що вони зовсім не відчувають і що їм «ніби все одно». Але це не може бути правдою, тільки якщо відносин взагалі насправді й не було, як я описала напочатку статті.

---

Часто після розриву стосунків нам може здаватися, що більше нічого в нашому житті не буде добре, більше ні з ким не побудуємо близьких довірливих відносин, мозок малює похмурі картини.

Але такі фантазії – це лише тривожні проекції, адже ми, насправді, не можемо знати, що буде далі – у тому числі, що буде «нічого» або що «тільки все погано». У таких думках психіка намагається пережити цю втрату, прогорювати те, що було, повернути цінність минулому досвіду.

Важливо - у жодному разі - не зупиняти переживання, пов'язані з розривом відносин - не намагатися від них відгородитися, а навпаки - прийняти це як необхідний етап, побути в тузі, порожнечі, смутку та жалю. Адже під час розриву завжди є жаль: щось не вийшло, щось не вийшло, щось пішло не так. Хотілося й не справдилося. Це завжди про втрату деяких очікувань та сподівань, вкладених у стосунки.

Розлучення - маленька смерть

Це так. Ми символічно вмираємо у минулому для того, щоб відродитися у якійсь новій якості – у майбутньому. І в цьому майбутньому ми вже будемо людьми іншими – людьми з досвідом розставання.

Іноді, щоб начебто простіше пережити розрив, люди починають знецінювати досвід стосунків. "У цих відносинах нічого хорошого не було", "це не те, на що варто звертати увагу". Знецінюючи досвід, мозок наче намагається викреслити його з життя, щоб не було про що і переживати.

---

Адже будь-який досвід нашого життя ми не можемо викреслити та забути, чуттєво – він залишається у клітинах нашого тіла і практично неможливо його звідти «витравити». Щоб впоратися із втратою, важливо повернути цінність тому досвіду, який був пережитий. Навіть якщо цей досвід був складним і неоднозначним – він був ваш, і ви обирали кожну хвилину часу перебувати саме там, саме з цією людиною, роблячи саме такі справи.

Що важливо робити для того, щоб пережити розрив стосунків

1. Іноді здається, що після розриву все пропаде. Наприклад, ви не зможете більше поговорити, поділитися почуттями з тим, з ким попрощаєтеся, і він назавжди залишиться «закритим» для вас. Іноді бувають і такі випадки, але в більшості своїй можливість звернутися і поговорити завжди є. Спробуйте домовитися з партнером про можливість звернення один до одного у разі потреби – просто взяти телефон, набрати номер та поговорити, зрозуміти, що ніхто не помер, що не все так тотально та безнадійно.

2. Говоріть про свої почуття близьким друзям, людям, здатним вас слухати та бути поруч. Попросіть не давати вам порад і не критикувати ваші вчинки, а просто бути присутнім і бути поруч, це найкраще, що може бути в цей період для вас.

3. При переживанні розриву часто виникає багато сильних переживань, іноді суперечливих. Це може бути злість і радість одночасно, полегшення та самотність, образа, сум, туга і деяке задоволення та почуття свободи. Спробуйте позначити, які саме почуття та стани переживаєте, і з якого приводу. Наприклад, образа – на те, що я планував одне, а отримав від партнера – зовсім інше, самотність – від того, що потрібно тепер звикати засипати наодинці тощо.

4. Спробуйте сказати про те, чим важливий і цінний був для вас той, з ким розлучаєтесь. Спробуйте повернути цінність, навіть якщо це здається неможливим. Спробуйте зрозуміти, що дали вам ці відносини, чого навчили, у чому підтримали.

5. Якщо ви сторона, від якої пішли - спробуйте домовитися з партнером про своєрідну компенсацію - щось важливе для вас, щоб він зробив. Наприклад, купив би щось у подарунок. Це, звичайно, не замінить втрати, але частково вас погріє. Іноді, звичайно, хочеться із сильної образи не приймати нічого, але насправді - краще все-таки дозволити партнерові якось висловити свою вдячність за час, проведений разом. Адже кожен має право на ініціювання розлучення, як би боляче це не було для іншого.

6. Також, якщо ви сторона, що йде - можливо, виникне почуття провини чи жалю, і ви також можете запропонувати якусь компенсацію, свого роду жест доброї волі.

У чому може допомогти психотерапія

Часто досвід розлучення у дорослому житті за відчуттями нагадує нам якийсь досвід із дитинства. Це можуть бути різні епізоди, коли ми - маленькі - раптом залишилися одні, без близьких, і якось болісно це переживали. Можливо, саме зараз і є такий момент – і важливо «допрожити» щось із дитинства, закрити якийсь давній гештальт, здобути новий досвід, дорослий, у більш стійкому та ресурсному стані.

Якщо ви відчуваєте, що переживання розставання затяглося, що вам дуже погано і смуток не проходить, що ви, наприклад, не можете змиритися з реальністю, із ситуацією, що склалася, а також якщо почалися симптоми депресії - ви багато спите або навпаки, не спите, знизився апетит, вам перестало бути важливим, в чому і як ви одягнені, у такому стані важливо звертатися за психотерапевтичною допомогою.

Я як психолог у Києві працюю з різними станами переживання горя, розставання, втрати опор та смислів.

Психотерапія такого стану - це, перш за все, пошук опор - у тому житті, яке є, повернення в реальність, з її ресурсами та обмеженнями, можливість спертися на себе і свої сильні сторони, усвідомити точки безсилля і в них набути сили, а також помітити підтримку зовні.

Про переживання втрати рекомендую почитати ще ось цей матеріал -
Як пережити втрату

 

Консультація психолога Київ, пішки від метро. Очно та Онлайн. Докладніше у розділі «Контакти та Вартість».